Кореновський Олександр Якимович
Серпень 1956 року.В село Шевченкове приїхав молодий вчитель історії, фронтовик, якого призначили директором школи — Кореновський Олександр Якимович.
Повоєнні часи були важкі. Після румунської окупації, воєнних років люди бідували. Діти часто не ходили до школи, не маючи взуття і одягу. Тому й прийшлося Олександру Якимовичу розпочинати свою роботу не з чисто педагогічної, а й організаторської: відвідувати дома учнів, вести бесіди з батьками, виступати з лекціями перед колгоспниками та молоддю села. Молодий, енергійний вчитель знаходив час для всього. Він весь час був серед людей : був на правлінні в колгоспі, на сесії в сільраді, писав історію села Шевченкове. Педагогічний колектив поважає його за доброту, щирість, невтомність в роботі, освіченістьЯк же він встигав усе це робити? Як знаходив час для цього? Відповідь на це питання дає його життя.
Народився Олександр Якимович 18 квітня 1926 року в селі Полянецьке на Савранщині. Навчався в рідному селі та в місті Саврані. Навчання перервала війна. 26 травня 1944 року призваний до Червоної Армії. З боями пройшов шлях від річки Вісли до Одера. За участь у бою біля селища Руські Броди (Польща) був нагороджений орденом „Червоної Зірки". За мужність і відвагу, проявлені в роки війни, шгороджений орденом „Отечественной войны II степени", медалями
„За взяття Берліна ",
„За взяття Варшави".
Після закінчення війни продовжував служити в Німеччині до 1950 року. І тільки повернувшись з армії у 1950 році, продовжував навчання в 10 класі Савранської середньої школи. Після закінчення школи вступає до Одеського університету, який закінчив з червоним дипломом.
Тридцять п'ять років пропрацював Олександр Якимович у Шевченківській середній школі. З них тридцять років — директором школи. Працював і після виходу на пенсію.
За роботу нагороджений значком „Відмінник народної
освіти", медалями РВО, Облвно, МО.
„За взяття Берліна ",
„За взяття Варшави".
Після закінчення війни продовжував служити в Німеччині до 1950 року. І тільки повернувшись з армії у 1950 році, продовжував навчання в 10 класі Савранської середньої школи. Після закінчення школи вступає до Одеського університету, який закінчив з червоним дипломом.
Тридцять п'ять років пропрацював Олександр Якимович у Шевченківській середній школі. З них тридцять років — директором школи. Працював і після виходу на пенсію.
За роботу нагороджений значком „Відмінник народної
освіти", медалями РВО, Облвно, МО.
А зараз уже повністю на заслуженому відпочинку.
Іде селом літній сивоголовий чоловік. Всі зустрічні люди вітаються з ним, схиляючи голови. Бо кілька поколінь мешканців села пройшли через його добру душу і чуйне серце. І він пам'ятає усіх своїх учнів.
А для вчителів —він батько, наставник, який завжди розумів проблеми своїх колег.